Машуков Владимир Дмитриевич

Материал из Офицеры русской императорской армии
Перейти к: навигация, поиск
Старший штаб-офицер, помощник командира 133-го пехотного Симферопольского полка, полковник армейской пехоты Машуков Владимир Дмитриевич
  • Даты жизни: 02.04.1866 – 1927
  • Биография:
Родился 2 апр. 1866 г. в г. Барнаул Томской губ. [1]. Из дворян-помещиков Казанской губ. [2]. Вероисповедания православного.
Образование: 1-я классическая Ивановская гимназия (не окончил), 3-я Санкт-Петербургская военная гимназия / Александровский кадетский корпус (со 2-го класса, ?), Павловское военное училище (1886, по 1-му разр.), Офицерская стрелковая школа (1914).
Участник русско-японской 1904-05 и Первой мировой 1914-18 войн.
  • Прохождение службы:
В службу вступил 30.08.1884 г.
По окончании училища выпущен подпоручиком в 133-й пехотный Симферопольский полк.
На 1887 г. - 133-й пехотный Симферопольский полк, подпоручик.
В 1904 г. при мобилизации переведен в 288-й пехотный Куликовский полк.
На 23.12.1905, 22.01.1906, 13.03.1906 гг. - 288-й пехотный Куликовский полк, капитан.
ВП 07.10.1906 г. переведен из расформированного 288-го пехотного Куликовского полка в 133-й пехотный Симферопольский полк.
На 01.01.1909, 01.11.1912 гг. - 133-й пехотный Симферопольский полк, командир роты, капитан.
Подполковник, ранен, 12.02.1915 г. прибыл в губернский город Харьков (газета «Русское слово» №35 от 13.02.1915 года).
На 21.11.1915 года - 133-й пехотный Симферопольский полк, подполковник.
На 24.11.1916, 15.12.1916 гг. - 133-й пехотный Симферопольский полк, полковник.
ВП 15.12.1916 года, уволен от службы за болезнью, с мундиром и пенсией.
  • Чины:
подпоручик - ? (со ст. с 07.08.1885);
поручик - ? (со ст. с 07.08.1889);
штабс-капитан - ? (со ст. с 15.03.1899);
капитан - ? (со ст. с 06.05.1900);
подполковник - 06.05.1914 (со ст. с ?);
полковник - 24.11.1916 (со ст. с ?).
  • Награды:
орден Св. Станислава 3-й ст. (?);
орден Св. Анны 3-й ст. с мечами и бантом (ВП 23.12.1905);
орден Св. Анны 4-й ст. с надписью "за храбрость" (ВП 22.01.1906);
орден Св. Станислава 2-й ст. с мечами (ВП 13.03.1906);
орден Св. Анны 2-й ст. (ВП 15.02.1910);
орден Св. Владимира 4-й ст. (1911?; на фото 1915 г.);
Георгиевское оружие (ВП от 21.11.1915), "за то, что в бою 16-го января 1915 года у д. Соколики, видя отход рот своего батальона под натиском превосходного противника, лично стал во главе 3-й роты после выбытия, за ранением, командира этой роты и удержал натиск батальона противника, чем дал возможность спокойно отступить соседним частям. Будучи тяжело ранен, продолжал управлять до конца боя своим батальоном".
  • Дополнительная информация:
-Поиск ФИО по «Картотеке Бюро по учету потерь на фронтах Первой мировой войны 1914–1918 гг.» в РГВИА
-Ссылки на данную персону с других страниц сайта "Офицеры РИА"
  • Источники:


---
Являясь профессиональным военным, был по призванию историком, архивистом, археографом. Предметом его изучения стали памятники архитектуры, интерес к которым у него возник еще в гимназические годы, а предпочтение отдавалось церковной архитектуре. После окончания в 1886 году в Москве кадетского корпуса (sic, на самом деле военного училища) он начал путешествовать по России с целью изучения православных памятников, при этом делал их описание и зарисовки. С этого времени поездки стали ежегодными, а с 1890 года он стал выполнять фотосъемку, о которой сам написал: «Своей специальностью при фотографировании я избрал съемку памятников и предметов церковной старины». Маршрут поездок, где он делал съемки, охватывает более половины Российской империи того времени – Петербургская, Бессарабская, Виленская, Смоленская, Тифлисская, Ярославская и еще 25 губерний. Владимир Дмитриевич отмечал, что в выборе места осмотра памятников старины не было системы, планировались только наиболее интересные пункты остановок. В 1907 году среди этих пунктов стал и наш уездный город Белгород, где он сделал ряд интересных, высококачественных снимков. Фотонаследие Машукова насчитывает несколько тысяч фотографий – это уникальный документальный источник по истории религии России и других современных государств бывшей Российской империи. Качество снимков отличается высокой художественно-эстетической ценностью, профессионализмом исполнения, при отборе объектов съемки учитывалась историческая ценность памятников, их духовная значимость для местного населения. Фотографии Машукова еще в начале XX века были приобретены Императорской археологической комиссией, подарены Святейшему Синоду, Московскому и Петербургскому историческим музеям и другим учреждениям. В этот же период его снимки стали печатать в журнале «Русский паломник». Фотографии Белгорода, выполненные Машуковым, были опубликованы в различных местных краеведческих изданиях, но авторство их было не установлено. Теперь мы знаем имя этого человека - настоящего патриота своей родины, с уважением относящегося к ее истории, культуре, архитектурному наследию». Наиболее полная биография Машукова с его фотографией приводится в издании Летописи Екатеринославской ученой архивной комиссии, изданной 1915 году. (Цит. по: Альбощий П. С. Белгородский иеромонах Вениамин (Ершов) – герой Крымской войны 1853-1856 гг.)
---
Ім'я Володимира Дмитровича Машукова – члена Катеринославської Ученої Архівної Комісії – залишилося в історії нашого краю, як ім’я архівіста, археографа та історика, який зібрав і опублікував цінні джерела з різних напрямків життя українського народу. В.Д. Машуков майже весь період свого перебування в Катеринославі (з 1886 р. по 1919 р.?) присвятив дослідженню різноманітних сторінок історії краю. Але його діяльність майже не вивчена, а його наукова спадщина та особистий архів не систематизовані. У фондах Дніпропетровського історичного музею зберігся особистий архів В.Д. Машукова – рукописний матеріал, який дає нам уявлення про його різноманітні спостереження за подіями, свідком яких він був.
Дані матеріали дають можливість поповнити біографію В.Д. Машукова. Народився він 2 квітня 1866 р. в родині дворян в м. Барнаулі Тюменської губернії. Навчався у Петербурзі в 1-й класичній Івановській гімназії, потім був переведений у 2-й клас третьої військової гімназії, яку було перейменовано в Александрійський кадетський корпус. Закінчив він військове Павловське училище, а в 1914 р. – курс Офіцерської Стрілкової Школи. В.Д. Машуков вступив на військовий шлях і почав військову службу у 1884 р., а закінчив підполковником у 1914 р. у Сімферопольському полку м. Катеринослава за його особистим клопотанням. Майже вся служба Машукова пройшла у 133-му Катеринославському Сімферопольському полку, в який він прибув 20 вересня 1886 р. І тільки під час російсько-японської війни він був відряджений у 288-й піхотний Куліковський полк, який було сформовано у Московському військовому окрузі в м. Моршанську. У складі цього полку В.Д. Машуков брав участь на театрі військових дій.
В обох полках В.Д. Машукова вибирали до складу суду товариства офіцерів – «суду честі», а за призначенням керівництва він виконував деякий час обов'язки ктитора церкви у Сімферопольському полку, де також вів справи, пов’язані з будівництвом нової церкви у м. Катеринославі на майдані Абрамовича (Олександрівський).
На початку війни з Німеччиною та Австрією у складі Сімферопольського полку В.Д. Машуков брав участь у військових діях поблизу Подволочиська, а потім у складі 136-го піхотного Таганрозького полку, робив переходи по Галичині, де його було поранено 16 січня 1915 р. у Карпатах біля селища Соколики.
Під час російсько-японської війни В.Д. Машуков збирав відомості про стародавні та історичні пам'ятники. Крім того, йому вдалося зробити фотографічні знімки стародавніх дерев’яних церков Галичини, які йому зустрічалися на шляху, а також деякі епізоди з походного життя полку та руху обозів.
Протягом своєї військової служби В.Д. Машуков під час відпусток здебільшого мандрував по Росії з однією метою: зібрати відомості про стародавні пам’ятники. З 1890 р. він почав ще й фотографувати ці пам’ятники, внаслідок цього ним була зібрана велика фотографічна колекція, яка налічувала майже 1460 одиниць. Частину цих знімків придбала Катеринославська Археологічна комісія у 1910 р. Три колекції з 760 номерів кожна подаровані В.Д. Машуковим Імператорській Публічній Бібліотеці у Петрограді у 1904 р., Історичному музею у Москві і Господарчому Управлінню при Святійшому Синоді. Крім того, деякі знімки з його фотографічної колекції були на виставці: XII Археологічного з’їзду в м. Харкові (1902 р.), на 1-й Всеросійській виставці художньо-архітектурних фотографій у Петербурзі (1911 р.) та 1-й виставці Української архітектури в м. Харкові (1913 р.).
Дослідження В.Д. Машукова друкувалися не тільки на сторінках «Летописей», але й в журналах: «Церковные ведомости», які видавались при Святійшому Синоді, «Московские Церковные Ведомости», «Русский паломник», «Екатеринославекие губернские ведомости» та місцевих Катеринославських газетах: «Приднепровский край», «Русская правда».
В.Д. Машуков звертав увагу на різноманітні боки життя і його спостереження, відбиті в рукописах, дають нам можливість простежити напрямки його наукової діяльності, яка вилилась в своєрідні звіти про мандрівки, аналіз стану церковного життя та інше.
Прослуживши багато часу в 133-му піхотному Сімферопольському полку 34-ї піхотної дивізії, В.Д. Машуков залишив різні відомості щодо його історії, зокрема матеріали, присвячені 50-річчю заснування полку (присяги, маневрування, створення армійських корпусів, стан медичної служби, рапорти про рух та переміщення ворожих сил, спорядження, господарчі витрати, ведення звітів, службовий одяг, статут про дисципліну, систему навчання, списки військовослужбовців, відомості про будівництво військової полкової церкви на честь Воздвижения Христа Господня).
Перебуваючи у польовій поїздці офіцерів 7-го армійського корпусу між м. Феодосією та м. Судаком у 1904 р., В.Д. Машуков зробив записи походного життя аж до богослужіння. На театрі військових дій під час російсько-японської війни збирав матеріали воєнного життя, зробив опис церковного майна церкви 134-го піхотного Феодосійського полку.
Як вже зазначалося, В.Д. Машуков мандрував по Росії та Україні, залишивши нам відомості про Муромську, Київську, Орловську, Одеську, Полтавську, Петербурзьку та Чернігівську подорожі, приділив увагу описам церков, монастирів, їх культовому майну, фотографуванню, складенню каталогу фотографічних знімків. Перелік культового майна у нього супроводжується власними малюнками, а також знімками священнослужителів. Крім того, тут містяться: синодальне та єпархіальне розпорядження про складення опису церковного майна по затвердженій формі 1853 р., перелік літератури з вітчизняного іконопису, життя святих та опис скиту Софронієвої пустині, відзначення 500-річчя з дня смерті Преподобного Сергія.
В.Д. Машуков залишив неоціненний матеріал з історії церков та культового майна, який містить в собі відомості про Преображенський собор, ризницю архієрейського дому в Катеринославі, Троїцький собор в м. Новомосковську, Самарський Миколаївський монастир, Успенську церкву у Воронівці; перелік різних церков Новомосковського Троїцького собору, Успенського та церков Маріуполя.
Він зробив значний внесок у розвиток вітчизняного пам’яткознавства, збереження передусім пам’яток писемності.
Як член Катеринославської Ученої Архівної Комісії В.Д. Машуков мав наукові стосунки з Д.І. Яворницьким, котрий теж збирав найбільш цінні культові речі по церквах, якими і по сьогодні пишається наш музей. Про ці зв’язки свідчать листи В.Д. Машукова до Д.І. Яворницького, в яких порушується коло питань про малодослідженість української церковної старовини, архітектуру кам’яних і дерев’яних церков, іконостаси, живопис, хрести, начиння, рукописні книги, наприклад, богослужбових книг українською мовою, свідоцтва про стародавні церкви Катеринославської єпархії та інше. Листи свідчать про те, як В.Д. Машуков шанував і цінив Д.І. Яворницького, як вченого і людину.
[3]
  • Фотографии:
Источник — «http://www.ria1914.info/index.php?title=Машуков_Владимир_Дмитриевич&oldid=894686»